Основні завдання шкільного методичного кабінету:
- створення сприятливих умов для повноцінного функціонування ради методичного кабінету, шкільних методичних об’єднань самоосвіти педагогічних працівників школи;
- забезпечення популяризації педагогічних ініціатив, перспективного педагогічного досвіду та реальних досягнень педагогів;
- створення системи методичного супроводу педагогічних інновацій;
- створення системи інформаційної підтримки, включаючи ресурси Інтернету
_________________________________________________________________________________________________
Рекомендації щодо завершення 2021/2022 навчального року.
_________________________________________________________________________________________________
Методичні поради для вчителів початкових класів
Забезпечувати всебічний розвиток особистості молодшого школяра.
У засвоєнні предметних знань, умінь і навичок спиратись на сформовані в дітей до школи пізнавальні вміння, розвинені психічні процеси.
Процес навчання будувати на осмисленні та усвідомленні знань, на оптимальному поєднанні репродуктивного та творчого підходів до формування предметних умінь.
Спиратись тільки на досягнутий рівень розвитку дітей; не вважати неповноцінним той рівень досягнень деяких дітей, який не відповідає віковим стандартам.
Поступово урізноманітнювати й ускладнювати форми, методи та прийоми роботи з учнями, структуру уроків.
Систематично формувати, закріплювати та розвивати в учнів уміння та навички виконувати домашні завдання, навички самостійної навчальної праці.
Розвивати мислення, пам'ять, увагу.
Проводити навчально-виховну роботу на доступному для учнів, але достатньо високому рівні труднощів для оптимального використання та розвитку їхніх сил і можливостей.
Розвивати творчі здібності учнів.
Оптимально розвивати, розширювати й ускладнювати вимоги до учнів.
Психологічно готувати учнів до переходу на предметну систему навчання, підтримувати тісний зв'язок з учителями старших класів.
Методичні поради для вчителів основної школи
Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах іспиратись на неї, зокрема після прийому випускників початкових класів.
Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.
До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.
Забезпечити єдність вимог до учнів.
Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.
Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.
Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.
Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.
Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.
Забезпечити міжпредметні зв'язки.
Постійно підтримувати зв'язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.
Підтримувати зв'язки з учителями початкових класів, особливо під час підготовки до прийому учнів і в перші роки роботи з ними.
Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.
Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.
Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.
Методичні поради для адміністрації та педагогічного колективу навчального закладу
- Розробити план організаційно-педагогічних заходів для спостереження за проходженням дітьми адаптаційного періоду та створення сприятливих умов для успішної адаптації.
· Не пізніше ніж за півроку до переходу учнів на предметну систему навчання призначити класних керівників.
· Забезпечувати ознайомлення навчальними програмами початкової та основної школи, організаційними формами та методами роботи з учнями на суміжних етапах навчання.
· Організовувати планове (індивідуальне та групове) відвідування уроків, виховних заходів учителями суміжних класів.
· Заохочувати й підтримувати зв'язки вчителів початкових класів зі своїми колишніми учнями.
· Вивчати, узагальнювати та популяризувати кращий досвід роботи із забезпечення наступності в навчально-виховному процесі. У шкільних методичних кабінетах зосередити матеріали із зазначеного питання. Наступність у навчальному процесі на педагогічних радах, методичних засіданнях, конференціях.
· Залучати кращих учителів до творчої розробки окремих питань наступності в педагогічному процесі (у процесі викладання окремих предметів).
· Доручити класному керівнику та практичному психологу розробити заходи з усебічного вивчення кожної дитини та соціально-психологічного патронату учнів 5-х класів.
Про роботу з батьками
· Поважайте роль батьків.
· Заохочуйте участь.
· Застосовуйте різні види, форми та стратегії для залучення батьків - будьте творчими та гнучкими.
· Порозмовляйте з батьками про взаємні очікування.
· Будьте терплячими.
· Зосередьте увагу на сильних сторонах сім'ї й дитини та давайте позитивні відгуки.
· Підтримуйте контакти.
· Виражайте своє задоволення.
· Намагайтеся залучити цілу сім'ю.
· Організовуйте збори так, щоби батьки могли їх відвідати.
· Дотримуйтесь конфіденційності.
· Учіть співпрацювати.
· Організовуйте співпрацю батьків з батьками.
· Проводьте спільні культурні заходи.
· Отже, успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.
· Такий підхід до забезпечення наступності гарантує: на етапі початкової освіти - збереження цінності цього вікового періоду, пізнавально-особистісний розвиток дитини, її готовність до взаємодії з навколишнім середовищем; розвиток провідної діяльності як фундаментального новоутворення молодшого шкільного віку; спрямованість освітньо-виховної роботи на ті вимоги, які будуть пред'явлені в основній школі; на етапі базової середньої освіти - спирання на наявний рівень навчальних досягнень молодшого шкільного віку, їх активне використання в навчально-виховному процесі; індивідуальну роботу в разі інтенсивного розвитку, спеціальну допомогу в корекції несформованих на попередньому етапі якостей, розвиток провідного виду діяльності як фундаментального новоутворення середнього шкільного віку та перспективний розвиток якісно нових видів діяльності й форм взаємодії з навколишнім середовищем, нових рис особистості школяра.